З 1 жовтня боржників за житлово-комунальні послуги можуть почати карати набагато жорсткіше, ніж зараз. Це передбачено законопроєктом №3613 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг".

Цей законопроєкт був внесений до парламенту тільки 9 червня і поки знаходиться на розгляді комітетів. Однак, з огляду на склад авторського колективу – депутати від "Слуги народу" і керівництво Міністерства розвитку громад і територій, – дуже велика ймовірність того, що голоси на підтримку цього законопроєкту в парламенті знайдуться.

Одне із завдань законопроєкту – спробувати вирішити багаторічну проблему боргів споживачів житлово-комунальних послуг перед їх виробниками і постачальниками.

"Недоотримані доходи не дозволяють підприємствам виконувати покладені на них обов'язки, зокрема, своєчасно розраховуватися за енергоносії, виплачувати заробітну плату, платити податки, збори і обов'язкові платежі до бюджетів усіх рівнів. Разом з тим підприємства ЖКГ не можуть забезпечувати населення послугами належного рівня та якості, не мають можливості здійснювати заходи щодо модернізації та енергозбереження, інвестиційного розвитку", – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Обов'язкова реструктуризація

Законопроєкт пропонує найближчим часом провести реструктуризацію всіх боргів за комуналку. Уклавши договір про реструктуризацію боргу з підприємствами-постачальниками ЖКП, сім'я зможе виплачувати його рівними частинами протягом 5 років або навіть більше, все залежить від суми боргу та рівня доходів сім'ї. Реструктуризація повинна бути розрахована таким чином, щоб сума поточних платежів і заборгованості не перевищувала 25% доходів працюючих громадян та 20% доходів пенсіонерів і одержувачів соцдопомоги.

Здавалося б, навіщо для проведення реструктуризації приймати новий закон? Ця процедура не заборонена і зараз, і багато людей, котрі заборгували комунальникам, користуються цією можливістю "розтягнути" виплати боргу в часі, щоб, наприклад, не втратити субсидію. Однак, як пояснюють автори законопроєкту, нерідко виконавці комунальних послуг відмовляються реструктуризувати борги споживачам або встановлюють неприйнятні терміни їх погашення. Згідно з цим законопроектом, реструктуризація боргів стане обов'язковою. Передбачається, що реструктуризовані будуть всі борги, які накопичилися або накопичаться станом на 1 жовтня 2020 року.

"Заборгованість споживачів за житлово-комунальні послуги, яка виникла перед управителем будинку, виконавцями житлово-комунальних послуг станом на 1 жовтня 2020 року... підлягає обов'язковій реструктуризації перед відповідним управителем, виконавцем житлово-комунальної послуги шляхом розстрочення їх оплати терміном до 60 місяців, залежно від суми боргу і рівня доходів громадян на дату реструктуризації", – йдеться в законопроєкті.

Якщо ж доходи споживачів занадто малі, а борг занадто великий, строк дії договору про реструктуризацію повинен бути продовжений більше, ніж на 5 років.

Серйозніші покарання

Однак є й інша причина для прийняття окремого закону. Справа в тому, що крім пунктів, що стосуються реструктуризації, в законопроєкті є також положення, що регулюють порядок примусового стягнення боргів зі споживачів. І цей порядок спрощений. Тому можна спрогнозувати, що після прийняття цього закону підприємства ЖКГ стануть активніше боротися з боржниками.

Так, згідно із законопроєктом, організації ЖКГ, які звернулися до суду про стягнення боргу, звільняються від сплати судового збору. А сама судова процедура прийняття рішення максимально скорочується. Суд навіть не викликатиме боржника на засідання, рішення про стягнення боргу будуть виноситися судовими наказами.

Після винесення судового рішення 50% зарплати боржника буде списуватися на користь постачальників житлово-комунальних послуг до повного погашення заборгованості.

Крім того, за наявності судового рішення про примусове стягнення боргу до боржника можуть бути застосовані й інші обмежувальні заходи. Наприклад, заборона на виїзд за кордон, заборона на водіння машини, заборона на користування зброєю (мисливською, пневматичною).

Якщо ж сума боргу перевищує якийсь граничний розмір (його ще має встановити Кабмін), то стягнення може бути звернено на майно боржника. Так що давні "страшилки" щодо конфіскації автомобіля і навіть квартири після прийняття цього закону цілком можуть стати реальністю.

Експерти: паралельно потрібно надійно захистити права споживачів

Економічний експерт Олексій Кущ звертає увагу, що цей законопроєкт пов'язаний з новою кредитною програмою МВФ.

"Цей закон пов'язаний з тими зобов'язаннями, які держава взяла на себе перед МВФ. У меморандумі є така неприємна теза про те, що уряд бере на себе зобов'язання розробити ефективні інструменти для справляння платежів з домогосподарств, в тому числі за рахунок більш високих штрафів і спрощеного законодавства. Цим законом якраз і пропонується ввести спрощену процедуру стягнення боргів і збільшити штрафи", – говорить Олексій Кущ.

Експерти вважають, що одного цього закону недостатньо для справедливого регулювання ринку комунальних послуг.

"Звичайно, за спожиті послуги потрібно платити. Це догма. І такого роду закон повинен бути. Тому що будь-яка норма без санкцій за її невиконання мертва. Ніхто не буде її виконувати, якщо не боїться покарання. Але тут є й інша сторона медалі. Запроваджувати подібні речі потрібно паралельно із заходами впливу на монополістів і з ефективним захистом прав споживача. А у нас сьогодні споживачі практично не захищені, в країні повністю відсутня ефективна система захисту прав споживачів. Питаннями неякісних послуг займається Госпотребслужба. Але у нас баланс послуг сьогодні такий: 5% – це всякі "поганий гумовий мячик", "неякісна норкова шуба" тощо, а решта 95% – це ЖКГ. А у Держспоживслужби недостатньо організаційного потенціалу, недостатньо людей, які здатні розглядати такі заяви. Та й знань недостатньо для того, щоб правильно ці питання розглядати. Якщо у вас виникають сумніви в тому, що вам правильно нарахували плату за комунальну послугу і ви звертаєтеся в Держспоживслужбу, вся їхня відповідь – це цитування законів. У судах теж мало хто розбирається в цих питаннях, в цих складних формулах", – говорить експерт в сфері ЖКГ Андрій Никончук.

На його думку, для захисту прав споживачів в Україні потрібно створити житлово-комунальну інспекцію, яка б могла накладати санкції на постачальників неякісних комунальних послуг. Або на суб'єктів, які надають комунальну послугу неналежним чином. Крім того, в Україні повинна бути ще й судова експертиза в сфері ЖКГ, вважає експерт.

"У нас є будівельна, технічна, почеркознавча експертиза та багато інших. Але житлово-комунальної – немає. А якщо не буде захисту прав споживачів – нам зможуть приписувати "казкові" платежі, на нас будуть накладати судові обмеження, арешт на майно, а ми не будемо навіть мати можливості захиститися", – каже Андрій Никончук.

Олексій Кущ також вважає, що сам по собі такий закон, без балансуючих механізмів, несе небезпеку для споживачів.

"Що таке спрощена процедура, судовий наказ? Це означає, що ніякого судового засідання не проводитиметься. Відповідачі, споживачі житлово-комунальних послуг, не братимуть ніякої участі в процесі і, відповідно, не зможуть заявити ніяких аргументів проти. Так, відповідач може оскаржити судовий наказ протягом 10 днів, але у нас судові повідомлення далеко не завжди приходять вчасно. А якщо людина не опротестувала судовий наказ у встановлений строк, він автоматично набуває чинності і передається у виконавчу службу. Тобто велика частина людей можуть дізнатися, що за ними є судовий наказ, тільки коли до них прийдуть судові виконавці", – говорить Олексій Кущ.

Він також нагадує, що у Верховній Раді колись реєструвалися законопроєкти, теж "під програму" з МВФ, які наділяли додатковими повноваженнями служби з "вибивання боргів".

"Комунальним підприємствам можуть дозволити утримувати свої колекторські служби. Такі проєкти вже були зареєстровані у Верховній Раді, вони готувалися ще під попередню програму з МВФ. Приватні колекторські компанії – це фактично "тітушки", але "тітушки в законі". А якщо приймуть закон в тому вигляді, в якому він розроблявся, то це будуть ще й "тітушки", наділені такою ж недоторканністю, як і правоохоронні органи. Передбачалося, що навіть за перешкоджання їх діяльності можна буде заробити реальний строк", – розповідає експерт.

На його думку, поряд з посиленням покарань для боржників потрібно навести порядок і в питаннях тарифоутворення.

"Я колись аналізував проблему заборгованості за комунальні послуги та виявив таку цікаву деталь. По-перше, у нас несправедливі ціни на послуги. Я говорю про "справедливу" ціну як про економічну категорію, а не моральну. Справедлива ціна – це економічно обґрунтована собівартість послуги плюс середня по ринку норма рентабельності. По-друге, у нас рівень цін на комунальні послуги значно вищий, ніж платоспроможність населення. Ще років 5-6 тому борги, які утворювалися взимку, населення, як правило, гасило влітку, і до наступного опалювального сезону ми підходили вже практично без боргів. А тепер ціни зростають швидше, і населення не встигає за літо погасити свої борги. Тому вони зростають з ефектом сніжної грудки. Якщо подивитися по роках, місяць до місяця (наприклад, за січень 2018-го і січень 2019 року), ми побачимо, що темпи зростання платіжки значно перевищують темпи зростання доходів населення. Звичайно, прощати борги не можна. Інакше це повністю демотивує тих, хто ще платить за рахунками. Але ідеальною моделлю було б не тільки ввести довгострокову розстрочку на 5-7 років, але при цьому ще й мораторій на підвищення комунальних тарифів. Щоб зростання номінальних доходів населення дозволяло людям не тільки оплачувати поточні платіжки, але й частково погашати старі борги. Але цього не зроблять, тому що той же МВФ вимагає "ринкових цін", хоча справжнього ринку в сфері комунальних послуг у нас немає, у нас є ринок природних монополій. Ну про який ринок ми можемо говорити, наприклад, в газопостачанні, якщо переважні обсяги зосереджені у "Нафтогазу", або в водопостачанні, де всім розпоряджаються водоканали?" – каже Олексій Кущ.