Російські сили на Сході України влаштували серію артилерійських обстрілів й спробували просунутися вперед 18 лютого, спричинивши найбільш інтенсивні бої вздовж лінії розмежування на Донбасі за останні кілька років. Українська армія повідомила про загиблого солдата і ще чотирьох поранених у запеклих боях, які деякі спостерігачі вже порівняли з подіями літа 2014 року.

Президент України Володимир Зеленський назвав короткий ворожий наступ спробою зірвати мирний процес і пообіцяв продовжити свої зусилля завершити війну. Як пише Atlantic Council, нова російська атака, безумовно, порушила перемир’я, про яке сторони домовилися під час нормандської зустрічі 19 грудня минулого року. Як вчорашня військова ескалація з боку Росії вплине на перспективи встановити мир в Україні?

На думку колишнього заступника міністра оборони США й директора Penn Biden Center Майкла Карпентера, ключовий висновок з вчорашнього російського наступу говорить, що йдеться не про якихось містичних осіб, які все псують. Це сталося, тому що російські офіцери наказали своїм силам і маріонеткам атакувати українські позиції.

«Це підкреслює, що Путіну не можна довіряти в жодних дорожніх мапах до миру, поки він не виконає найперший і найважливіший пункт Мінських угод: припинити вогонь. Одна команда Путіна зупинить агресію вмить. Те, що ця команда за шість років війни так і не з’явилася, багато про що говорить», - вважає експерт.

У свою чергу, колишній прес-секретар місії ОБСЄ в Україні й аналітик з закордонних справ Майкл Боцюрків вважає, що атака російських сил, здатна зірвати мирний процес, стала несподіванкою. Президент Росії Володимир Путін завжди розглядав свої сили на Донбасі як зручний спосіб посилити чи послабити ситуацію для українського уряду, коли йому тільки заманеться. Ніхто окрім нього самого точно не знає, чому він вирішив зробити це саме зараз. Але це вказує на бажання Кремля випробувати реакцію союзників України, зокрема США й Європи. Експерт нагадує, що російський наступ стався через кілька днів після того, як на Мюнхенській конференції українські чиновники відкинули так званий план 12 кроків. Документ повторював вимоги Росії. Не виключено, що нова російська ескалація була пов’язана саме з небажанням Києва погоджуватися на цей план.

Тим часом, директор Eurasia Democracy Initiative Пітер Залмаєв вказав на те, що в перші місяці свого президенства Зеленський отримав низку «російських пряників» у формі двох обміну ув’язненими й відносно безболісної зустрічі в Парижі. На тлі цього прогресу Зеленський нещодавно пішов словами президента США Джорджа Буша-молодшого й сказав, що подивився в очі Путіну й побачив там бажання миру. На думку експерта, український президент дуже не вчасно це сказав. Тому що за лічені дні Росія змінила «пряники» на «батіг».

На думку Залмаєва, будь-яка щирість, яку Зеленський відчуває з боку Путіна – це продукт підготовки російського президента в КДБ. Це означає, що він підштовхує своїх ворогів до бездумних зізнань й необдуманих поступок.

«В реальності остання ескалація на Донбасі ще раз продемонструвала, що Путін погодиться на мир лише на умовах, неприйнятних для України», - вважає експерт.

Канадський і британський історик і політолог українського походження Тарас Кузьо наголошує, що нова атака на Донбасі не була «спробою підірвати мирний процес». Тому що саміт в нормандському форматі, який відбувся 19 грудня, довів, що не існує ніякого справді «мирного процесу».

Український президент лише робить односторонні кроки, зокрема відводить війська, погоджується на формулу Штайнмаєра й розмірковує над спільним патрулюванням кордону для українських військових і «сил ЛДНР». Водночас, Росія не робить ніяких кроків на зустріч. На думку експерта, Путін маніпулює бажанням Зеленського показати, що він кращий, ніж його попередник Петро Порошенко.

«Військова ескалація дозволяє Путіну підтримувати тиск на українського лідера й посилювати скепсис щодо здатності Зеленського добитися миру. Тим часом, мета Путіна така ж, як і в 2014 році: спеціальний статус для окупованих територій на Сході України, щоб вони стали російським троянським конем», - вважає Кузьо.