На сайті Верховної Ради опубліковано текст законопроекту № 4629-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», який покликаний зупинити процес закриття шкіл.

Авторами законопроекту є група депутатів, серед яких Сергій Колебошин, Сергій Бабак, Юлія Гришина та інші.

Ситуація зараз

Парламентом були схвалені зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Зокрема, відтепер учні до 9 класу включно будуть навчатися в гімназіях, а з 10 класу - у ліцеях. Причому школи будуть розділені, тобто ліцеї будуть існувати окремо від гімназій і територіально, і фактично.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст із населенням більше 50 тисяч). Тобто, створити ліцей в умовному Пирятині, де населення менше 50 тисяч осіб, не можна буде. А це вже викликало значне обговорення в суспільстві.

Зокрема, прихильники реформи говорять, що в ліцеях буде спеціалізація й учні зможуть вже там освоювати професію. А от противники говорять, що цими нормами закриють доступ до вищої освіти для учнів із невеликих населених пунктів.

Наприклад, на Рівненщині, Чернівеччині, Тернопільщині, Вінниччині тощо лише обласні центри мають населення понад 50 тисяч. На Закарпатті лише в Ужгороді та Мукачевому проживає більше 50 тисяч і рішення про їх створення приймає не місцева громада, а обласна влада чи центральна влада. Таким чином, діти із віддалених районів змушені будуть проживати у великих містах, бо не зможуть щодня діставатися на навчання. При цьому не зрозуміло, як і де проживатимуть діти, харчуватимуться і хто це буде оплачувати.

При цьому в класах у ліцеях не може навчатися понад 30 осіб, а самих класів має бути чотири. Через що противники змін побоюються, що чимало учнів не зможе вступити туди на навчання. А це вже може зачепити і великі міста, наприклад Київ, де школи переповнені і може виникнути дефіцит вільних місць. 

 Новації

Законопроєктом пропонується:

внести такі зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту»:

а) передбачити, що опорні заклади освіти забезпечують здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й можуть забезпечувати здобуття профільної середньої освіти (стаття 13);

б) доповнити перелік засновників ліцеїв, включивши до них «представницькі органи інших територіальних громад, які спроможні забезпечити функціонування ліцею відповідно до вимог законодавства» (абзац 4 статті 32) та виключити норми про те, що розвиток мережі комунальних закладів загальної середньої освіти забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, а розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч);

в) визначити такі вимоги до започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею, виконання яких має забезпечити засновник (створення окремої юридичної особи, функціонування не менше чотирьох класів протягом 10-12 років навчання, формування безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища та належної матеріально-технічної бази, включаючи щвидкий Інтернет, харчування, підвезення учнів і педагогічних працівників з дотриманням часової норми або пансіонне проживання учнів у разі її перевищення, виконання вимог стандарту профільної середньої освіти та інших вимог, визначених законодавством, зокрема Законом, положенням про ліцей і ліцензійними умовами (абзац 6 статті 32);

г) відтермінувати до 2027 року набрання чинності окремими нормами Закону щодо функціонування у комунальних ліцеях не менше чотирьох класів протягом 10-12 років навчання, юридичного виокремлення початкових шкіл, гімназій, ліцеїв включно з приведенням у відповідність статутів. Не зрозумілим при цьому лишається, що буде після цієї дати, чи не почнуть після того десятикласники їздити у великі міста на навчання;

ґ) дозволити представницьким органам територіальних громад усіх рівнів виконувати функції засновників ліцеїв до 1 вересня 2027 року, тобто до терміну повноцінного запуску трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі з утворенням нових ліцеїв (пункт 3 прикінцевих та перехідних положень);

д) зобов’язати Верховну Раду Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські ради до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів середньої освіти, з урахуванням вимог Закону до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання (пункт 5² прикінцевих та перехідних положень);

є) зобов’язати засновників ліцеїв до 1 вересня 2027 року забезпечити виконання затверджених з урахуванням вимог Закону планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, здійснити конкурсний відбір педагогічних працівників, керівників закладів освіти, вжити інших передбачені планами і законодавством  заходів (пункт 5³ прикінцевих та перехідних положень);

ж) зобов’язати Уряд продовжити у 2021-2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”, у тому числі з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти в рамках дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.

Також у законопроекті визначено безпечне освітнє середовище як сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.