Ситуація зі сприйняттям корупції в Україні дещо погіршилася. Як свідчать дані оприлюдненого у вівторок, 25 січня, "Індексу сприйняття корупції" за 2021 рік (Corruption Perceptions Index - CPI), Україна за рік погіршила свій показник з 33 до 32 балів. Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції). Його щороку оприлюднює міжнародна антикорупційна організація Transparency International (TI).

Таким чином, Україна посіла в рейтингу 122 місце, яке розділила з африканською Есватіні (Свазіленд). Торік Україна була на п'ять сходинок вище та посідала 117 місце в рейтингу, в якому представлені 180 країн.

Як зазначають в "Transparency International Україна", індекс України у 2021 році погіршився, зокрема, через рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яким він звільнив від відповідальності за недостовірне декларування топпосадовців, чиновників і суддів.

Також серед негативних факторів - зміни до антимонопольного законодавства, втручання у роботу Вищого антикорупційного суду (ВАКС), загальне зростання тиску на антикорупційну екосистему, у тому числі через тривалу відсутність постійних керівників в інституціях. Ще одним фактором пониження у рейтингу стала затримка з імплементацією судової реформи.

Водночас TI надали українській владі п'ять рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI. Зокрема, завершити конкурси й обрати професійних, незалежних і доброчесних керівників органів антикорупційної інфрастурктури. Крім того, українська влада, на думку TI, має ухвалити державну Антикорупційну стратегію та програму з її імплементації, а також провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням висновків, наданих Венеціанською комісією.

Четвертим та п'ятим пунктами рекомендацій є забезпечення прозорого обліку державної власності та продовження курсу на приватизацію, а також мінімізація ризиків ухвалення законопроєктів, які виводять закупівлі з-під дії закону України “Про публічні закупівлі”.

Україна, як і рік тому, має гірші показники сприйняття корупції, ніж майже всі її країни-сусідки. Єдиний виняток Росія, яка має 29 балів та посідає 136 місце в рейтингу. Натомість Молдова має 36 балів, Білорусь - 41, Угорщина - 43, Румунія - 45, Словаччина - 52, а Польща - 56 балів.Цьогоріч до незмінних лідерів СРІ Данії та Нової Зеландії доєдналася Фінляндія - за рік вона покращила показник на 3 бали і тепер, як і топи списку, має 88 балів зі 100 можливих. Серед інших змін у топі рейтингу: Норвегії вдалося випередити Швейцарію та разом із Сінгапуром та Швецією набрати по 85 балів.

У кінці рейтингу залишаються країни з нестабільною політичною ситуацією, військовими конфліктами та де уряди лише частково контролюють територію держави - Сомалі (13), Сирія (13) та Південний Судан (11).

Середній бал по світу в СРІ 2021 залишається незмінним і становить 43 бали десятий рік поспіль, зазначають у "Transparency International Україна".

"Загалом СРІ 2021 демонструє, що у 2021 році знову не відбулося значної зміни та, зокрема, значного прогресу у протидії та боротьбі з корупцією на рівні всіх 180 країн, які розглядаються в дослідженні. За останнє десятиліття така повільна динаміка характерна для більшої частини світу - так, дві третини всіх країн досі не подолали поріг у 50 балів зі 100", - вказують в організації.

Експерти зазначають, що у 2021 році в межах дослідження СРІ Transparency International виявила закономірність між рівнем корупції та забезпеченням державою прав і свобод людини. "Починаючи з 2012 року, громадянські свободи в 90 відсотків країн стагнували або знижувалися. Згідно з фінальним дослідженням, корупція сприяє як порушенню прав і свобод людини, так і занепаду демократії", - йдеться у звіті Transparency International.

Крім цього, корупція та безкарність сприяють і небезпечному клімату для правозахисної діяльності. З сотень випадків убивств правозахисників у 2020 році, 98 відсотків трапилось у 23 країнах з високим рівнем сприйняття корупції в державному секторі (з показником Індексу менше ніж 45 балів), вказують в організації.